Пам'яті Героїв Небесної Сотні...

- Жінко,чого Ви плачете?
....Ваш син-герой.....
Ви, що не бачите....
Ще цей хлопчина і он той...-
Героєм ....був мені завжди....
з тих пір коли почав ..і ти...
з тих пір...коли сказав він мама....
.я так раділа...так ридала....
Від щастя сльози проливала...
так ніби знала..ніби відчувала.....
я так його тримала...так оберігала...
та все ж пішов....за іншу битись маму....
мені ж залишив вічну рану...
А я дзвонила, кажу :"Сину,іди додому..бо там гинуть....
"А він:"Неправда...тут все мирно...
"Мені від того було дивно.....
І я його чекала...так чекала....
він вернеться..я вірила..я знала....
І він приїхав не колись..а нині....
виходжу я...дивлюсь ..моє дитя у домовині...
"як справи синку?ну кажи як справи?....
чого мовчиш...не хочеш подивитися на маму?
відкрий же очі....вставай...ти хочеш так лежати? 
втомився, певно...вирішив поспати....
Боже ..я тебе укрию..ти ж такий холодний..
живіт запав..напевно,ще й голодний...
ходи,я вже на стіл накрила....
Ходи ,тебе чекає вся родина."
...А люди кажуть ,що здуріла...
що мертву так трясу дитину...
Та, що ті люди...що вони там знають...
Мій син-герой...
ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ